Beltaine Legacy

Час Белтaйна – чарівний час.

Одна з легенд переказує, що з ночі Сауїну в світі панувала Стара - давня як самий світ, з поганою і важкою вдачею, кістлява і синелиця, вона шкандибала землею в супроводі диких звірів і крижаних вітрів, і втоптувала своєю терновою палицею ті паростки, які намагалися завчасно проклюнутися, назад. Називають її чи то просто Каргою, чи то Старою Грайною, тобто "старим", "зимовим" сонцем.

Час її був довгим, але світ не стоїть на місці, тож коли дні подовшали та з'явився перший приплід у звірів, у ніч Белтайну вирушить Стара далеко-далеко, - туди, де у благословенному і незайманому місці стоїть древній камінь - кажуть, той самий, який першим був створений, коли народжувалася земля. В найтемніший час Стара встане коло того каменю, закине в кущ глоду свою тернову палицю, якою правила всю зиму лютою погодою і дикою звіриною, зробить крок - і увійде в камінь, ніби він її дім, зіллється з ним і зникне з очей на всю світлу половину року.

Пройде оксамитова бельтайнська ніч, засвітиться світанок, і з першими променями сонця, що освітлили камінь, з'явиться з нього Майська Діва. Там, куди вона ступить, розпустяться квіти, вітри біля неї стануть теплими, а води – живими. Підійде вона до старого глоду, що росте неподалік, і сплете з його квітів вінок, а потім візьме ту палицю, що залишила Грайна, і вирушить у дорогу, ходити світом, слухати птахів, плекати звірів і шукати свого коханого - Зеленого Короля. А палиця в її руках зазеленіє, ніби завжди була живою.