Вбивство в Маєтку Дона Фаро

Сицилія, 1962 рік. Старий Дон Фаро Манцелла святкує свій 90-й день народження. В будинку Манцелла зібралася вся родина: і законнонароджені діти Дона, і бастарди різного пошибу. Здавалося, ніхто навіть не збирається влаштовувати бійку - з поваги до Дона, звісно.
Хоча Доном він перестав бути вже багато років тому. Його старший законний син, Чезаре Манцелла, вів справи родини вміло та безжально. Фаро пишався сином, як і більшістю своїх дітей, народжених від різних жінок. Перша і єдина дружина Дона померла рано, після чого він ніколи більше не одружувався (до останніх років свого життя), але не позбавляв себе радості жіночої компанії. Таким чином і з'явилися вони - бажані та не дуже бастарди Мафії.
Він одружився знову три роки тому, чим викликав неабияке обурення усіх своїх дітей. Деякі навіть не розмовляли з батьком тривалий термін, хто декілька місяців, а хто - пару років.
Але цієї весни все мало виправитися. Вся сім'я зібралася в домі Фаро для того, щоб вибачитися, для того, щоб примиритися. Для того, щоб сім'я Манцелла знову стала могутньою, як ніколи. Святкування йшло два дні. Перший був просто неймовірний. Діти гралися разом, дорослі пили вино з виноградника батька та діда, згадували минуле та пробачали. Фаро не міг перестати радіти.
На маєток опустилася ніч. І ось, коли всі вже спали, крик наймолодшої доньки Дона розірвав тишу. Фаро був мертвий. Хтось його вбив.
Тепер усій родині Манцелла треба було терміново знайти зрадника і розібратися з ним по правилах сім'ї, або інакше все буде зруйноване. По-перше, увага поліції була б дуже недоречна нікому з Манцелла, враховуючи напружену ситуацію серед сицилійських родин. По-друге, дідов та батьків заповіт був доволі прямолінійним. Якщо він помирає насильницькою смертю, то його гроші відправляться на благодійність, якщо вбивця не буде знайдено до поховання Фаро.

Закрита гра за запрошеннями.